Якось я тусувався з моїми хлопцями в нашому дворі, коли випадково зібралися всі удальці нашої району. Була гарна забава - пити, шалити та розбивати всі конвенції. Та сумував я за головною кайфовою екстазією - гашишем. Посміялися, що немає закладок на такі штуки в нашій околиці, а я вирішив змінити цю ситуацію. От і зірвав з сумок повний мішок геричу та вирушив на пошуки пушера.
Крутився я з одного місця на інше, щоб знайти його, але пускав дими з башні від нетерпіння. Нарешті, чув про нього від товариша, і, просліджуючи його сліди, дістався до його криївки. Вже від далека я відчував запах забаганки та підкололо мене серце від радості.
Підійшов до пушера, і попитав: "Є гашиш?" Він оцінив мою зовнішність та погодився мені продати. Щоб вдягнути свою ролю наркомана, я забрався в багаттяний костюм - джинси з великою кількістю декоративних накладок, шкіряну куртку та неонову футболку, яка світиться в темряві.
Стосунки з пушером розбігалися швидко. Я купив закладку, що згодом забабахав і забувся в своєму світі екзотики та насолоди. Час мав надзвичайно незвичайний смак, а усі звуки стали яскравішими та насиченішими. Я відчував себе, наче король кайфу, який володіє своїм мікрокосмом.
Але це було не всі мої плани. Я хотів влаштувати щось ще більше захоплююче, щось, що виглядало як олімпійські ігри. І я вирішив організувати алкогольні змагання нашого двору. Запропонував своїм друзям взяти участь і вони з радістю погодилися.
| Дисципліна |
Умови гри |
| Випивання пива на час |
За фастом здаєш пусту пляшку, випиваєш нову |
| Кидання кеглів |
Кидати пусті пляшки на стоянку з маркою |
| Брутальне п'янство |
Упити по два герича та здійснити "неповоротний" кураж |
| Точність в киданні пляшок |
Розставити пляшки з-під пива на певну відстань та кидати з точністю до мішені |
Ці забави викликали справжній фурор в нашому дворі. Ми кричали, сміялися та були на сьомому небі від кайфу. Протягом всього заходу, ми забабахали кілька закладок та не забули про гашиш, який приносив нам ще більше насолоди.
Хлопці галасно раділи своїм успіхам, але я вирішив, що це ще не все. Я попросив друзів зробити свій власний заклад на вечірку - марку з лсд, яку можна було б двигати через рот. Наша компанія була готова пройти через справжнє психоделічне відкриття.
Я не знаю, як розповісти вам про все, що ми побачили і відчули в той вечір. Словами не передати дивівських кольорів, нескінченних шаблонів і знущань часу, які здійснювалися перед нашими очима.
Були моменти, коли я втрачав своє власне існування, але завжди знаходив себе в колі своїх друзів, які розважалися зі мною разом. Ми слухали чудову музику, плутали реальність з ілюзіями та втрачалися в божественному піднесенні.
Наші алкогольні олімпійські ігри проходили на краю хаосу та безумства. Але, крім усього цього, вони стали символом дружби, свободи та незалежності. Ми забули про суворі правила звичайного життя і стали щастям на вулиці.
Наші алкогольні олімпійські ігри стали найкращими в моєму житті. Вони допомогли мені переступити рамки звичайного і відчути себе справжнім наркоманом гопником. Цей досвід назавжди залишиться в моєму серці та пам'яті.
Братишки, сегодня я вам расскажу одну забавную историю из жизни, как я купила гашиш и нагло бездельничала. Дайте тебе медленно, но верно расскажу, как все произошло.
Это было не так давно, когда я стал увлекаться этими закладками, которые поднимают настроение и меняют реальность на время. Одним прекрасным днем, я решил попробовать закатить свой первый корабль с гашишем. Слава богу, мой друг Жора знал человека, который этим занимается.
Забегая вперед, я скажу, что гашиш - это кайфовая штука. Я раньше только меф использовал, но решил расширить свой кругозор. Вот и пришло время попробовать что-то новое.
Встретились мы с Жорой на скверике, я скажу, он был уже собранный весь в нервах. Ну, думаю, вполне логично, ведь сегодня у нас в программе был не только гашиш, но и мефедрон. То есть медленный и меф одновременно - взрывное сочетание!
В общем, Жора знал, где находится наш парень, и мы с ним связались. Он рассказал нам, что готов доставить нам этот сверток с марихуаной. Агрегат у него был - шприц новенький. Вот только нам надо было внести предоплату.
Мы решили подойти к этому вопросу серьезно, потому что деньги никто не отдает просто так. Вот и провели мы совет, где обсудили сумму и как ее отдать. Блин, ну как же здорово - совет провести, залипуха, немного притормозить и порешать все вопросы. Так и сказали, что Жора будем готовить дозу на этот сверток, а я его деньги привезу.
Вечером я записался на работу и отправился на поиски денег. Думаю, что я смогу откопать что-то, ведь народу всяко разного хватает, и было бы круто, если они решили заплатить за мою бездельничальщину.
Вообще, кумарить на работе - самое оно. Ты сидишь, ничего не делаешь, время как-то на миг тормозит. Все медленно, но уверенно идет своим чередом. Хотел бы я всегда работать в таком режиме, но, к сожалению, шефы не понимают такой подход к труду.
В итоге, я накопал нужную сумму и отправился встречаться с Жорой, чтобы передать деньги. Надо сказать, что это была не самая надежная встреча, поэтому мы договорились встретиться на горе. Кто бы мог подумать, что разговаривать о наркотиках будем на горе? Как-то жестко, но весело.
Мы с Жорой встретились, передал ему деньги и он отправился покупать этот гашиш. Какие-то полчаса я сидел один и думал о жизни. Ну вот какая получилась ситуация - я сижу на горе, один, без мефа, без гашиша. Но почему-то мне было весело.
Через некоторое время Жора вернулся и радостно сообщил, что все прошло без проблем - он купил свой сверток с марихуаной. Я не знаю, какой магазин у нас есть, где продается гашиш, но, похоже, у Жоры есть свои пути.
Мы отправились в парк, чтобы расслабиться и насладиться своим новым приобретением. Ну что же, друзья, это было что-то! Гашиш оказался просто бомбическим. Я чувствовал себя таким свободным и легким, словно все проблемы остались внизу горы и я взлетел на крыльях наркотического кайфа.
Мы с Жорой лежали на маковой соломе, смотрели в небо и смеялись от души. Время тянулось медленно, героин дарил нам такой расслабон, что мы просто забыли о всем на свете. Мне казалось, что ничего больше не нужно - только эти моменты беззаботности и бездельничества на парковой лужайке.
В итоге, мы провели там несколько часов, а потом решили поехать куда-нибудь на пляж. Дойдя до транспорта, мы обнаружили, что у нас нет денег на проезд. Пришлось идти пешком.
Ну что, друзья, закончилась моя история. Как-то так я купила гашиш и нагло бездельничала. Было это забавно, интересно и даже немного опасно.